І.Нечуй-Левицький
Сучасники називали повість Івана Нечуй-Левицького "Сім'я Кайдаша" "енциклопедією народознавства". Українського народознавства, бо у центрі уваги в ній — український характер із його неповторною своєрідністю, відчуттям життя, світосприйняттям.
Одвічні питання взаємовідносин старшого та молодшого поколінь. Одвічні повсякденні проблеми, коли перетинаються поняття "моє" та "не моє".
Вистава насичена яскравими діалогами, достовірними звичаями, народними обрядами, побутом героїв. Соковитими народними характерами. Неможливо не сміятися, спостерігаючи за постійними сварками Кайдашів, над безглуздими, подекуди навіть безсоромними нюансами у стосунках між ними. Але поряд зі сміхом не можна не помітити і трагічних акцентів, які режисер Костянтин Пивоваров розставляє досить тонко, обережно. Вони не можуть не чіпати.
Хроніка життя однієї сім'ї… А, може, не однієї? Можливо, всієї держави?