Шостого жовтня біля Одеського театру музкомедії було надзвичайно людно. Після серії виступів у Києві, що пройшли з повними аншлагами, постановка "Ребелія" від творчого колективу МУР нарешті дісталася й Одеси.
Про це повідомляє Олег Шапаренко, який побував на виставі й підготував фотозвіт для Vgorode.
Зараз все найоперативніше в нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації.
Ажіотаж був настільки великим, що квитки на вечірню виставу розкупили ще за два тижні до події, і це без жодної реклами. Організаторам навіть довелося призначити додатковий виступ у понеділок в обід. На цю подію квитки також активно розкуповувалися.
"Ребелія" – це хронологічне продовження гучної вистави "Ти (Романтика)", що занурює глядача в епоху українських шістдесятників та наочно демонструє шлях до здобуття незалежності.
Щойно глядачі зайняли свої місця, зала поринула в атмосферу історичного мюзиклу.
П'єса розповідає про боротьбу за Україну в радянські часи: про те, як українські дисиденти, громадські діячі та митці намагалися протистояти радянській імперії. На сцені оживають постаті поета Івана Світличного, журналіста Василя Симоненка, правозахисника Василя Стуса, лідера Народного Руху В’ячеслава Чорновола та навіть першого президента України Леоніда Кравчука. Їм протистоять збірні образи системи: партійна функціонерка Бєлова та секретар структурних підрозділів Кольчик.
На сцені оживає національна історія, майстерно втілена в образах реальних діячів епохи спротиву, а доречний епатаж і творча зухвалість лише підсилюють враження.
Здавалося б, така непроста тема, як історія дисидентського руху, могла би бути складною для сприйняття, проте режисерам вдалося подати її цікаво та динамічно. Вистава охоплює різні сторінки історії: від хрущовської "відлиги" та XX з’їзду КПРС до Чорнобильської катастрофи та трагедії "Розстріляного відродження", завершуючись проголошенням незалежності України у 1991 році. Усе це у форматі якісного мюзиклу з яскравими танцями, сильними голосами та проникливими піснями.
Особливого шарму постановці додають сміливі творчі рішення. Наприклад, засідання Народного Руху зображено у стилі реп-батлу, де сперечаються Чорновіл та Кравчук, а потім з'являється… Джордж Буш-старший. Вистава багата на інтерактив: кілька разів за вечір уся зала встає, щоб скандувати "Слава Україні!" чи співати гімн. Треба відзначити, що одесити досить активно це робили.
Червоною ниткою крізь дію проходять влучні цитати, що підкреслюють головну думку: "Стіни мають вуха", "На два українці – три гетьмани" та "Ми розділені за спільну ідею".
Яскрава та жива постановка привабила до зали абсолютно різну аудиторію: від старшого покоління, яке пам’ятає становлення України, до студентів. Кожна вистава завершувалася благодійним аукціоном, де розігрували годинник із символічним написом "Час настав" та 140-сторінковий сценарій п'єси. Судячи з реакції зали та успіху аукціонів, режисери, постановники та вся трупа можуть бути цілком задоволені гастролями в Одесі.