Унаслідок російського обстрілу середмістя Одеси 18 листопада 2024 року від тяжких поранень загинув старший лейтенант поліції, старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Одеській області Ігор Целий. Ракета влучила біля об'єкта, де він виконував службові обов'язки. Правоохоронцю було лише 26 років.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Нацполіції в Одеській області.
Зараз все найоперативніше в нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації.
Що відомо про Ігоря Целого
Ігор Целий народився в Луганську 21 грудня 1997 року, був єдиним сином у родині. В Одесу він переїхав у 2014 році, коли російські війська окупували його рідне місто.
За словами батьків Ігоря, стати поліцейським він вирішив ще тоді, коли навчався в першому класі, тому що хотів допомагати людям, які цього потребують. Мама поліцейського Ірина зізнається, що хотіла, аби син, як і вона, був лікарем, але все одно підтримала його рішення.
Батько Ігоря Олексій згадує, що син професійно займався дзюдо, самбо, універсальним боєм.
"Став майстром спорту з універсального бою, чемпіоном Луганської області, чемпіоном Європи. Он скільки в нього медалей та кубків! Навіть гімн на його честь грав. Але своїми успіхами він не хизувався – був скромним", – розповідає чоловік.
Фото: ГУНП в Одеській області
У 2015 році він вступив до Одеського державного університету внутрішніх справ, а після здобуття фаху пішов працювати слідчим у місцеву поліцію.
Заступниця начальника слідчого відділення відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Наталія Мрочко зазначає, що Ігор Целий уперше прийшов до неї ще курсантом на практику: сказав, що хоче навчатися.
"Він сам прокладав собі шлях, не шукав легких варіантів. Був ініціативним, наполегливим, розумним, дуже перспективним. Не любив сидіти на місці. Брався за розкриття будь-яких злочинів, їздив усюди, куди можна було: на реалізації, обшуки, у відрядження. Уночі його розбуди й скажи: "Ігорю, треба", – і він поїде. Потім його призначили слідчим, а за п’ять років він перейшов у слідче управління: хотів зростати", – згадує правоохоронниця.
За словами начальниці відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Одеській області Віоріки Фінікової, Ігор був спортивним, веселим, відкритим і з великим серцем хлопцем. У день загибелі він мав їхати до іншої області.
Своє кохання Ігор зустрів на роботі: Аліна Полуектова познайомилася з ним у райвідділку, коли прийшла на практику.
Дівчина зазначає, що він був дуже уважним, чуйним до неї, завжди підтримував.
"Ми хотіли побудувати сім’ю. Я безмежно вдячна йому за те, що він показав, як можна любити. Його втрата для мене нестерпно болюча", – каже Аліна.
Друг та колега Ігоря Андрій Захоба зазначає, що таких людей, як він, у своєму житті не зустрічав. Ігор на всі 100% викладався і на роботі, і в особистих стосунках, завжди допомагав.
Також поліцейський захоплювався краєвидами й фотографував їх на згадку, любив дітей. Батьки згадують, яким щасливим він був, коли в одній із шкіл навчав малечу прийомів боротьби.
Життєвим дивізом Ігоря був вислів Вінстона Черчилля: "Успіх – не остаточний, невдачі – не фатальні, значення має лише мужність продовжувати".
"Син слідував цьому девізу і стійко долав труднощі. У спорті мав чимало травм: неодноразово ламав руки, ноги, але не здавався. Так само й у роботі: що б не сталося – рухався вперед", – розповідає батько загиблого.
Матір поліцейського додає, що Ігор був і на роботі, й удома, наче на батарейці: якщо хтось про щось просив, відкладав власні справи й біг допомагати, любив свою роботу. За словами жінки, син сниться їй у добрих снах.
"Наснилося, що він на небесах прийняв присягу й співає пісню. У житті він співав, коли мав гарний настрій. Отже, там він теж працює, і в нього все добре", – каже жінка.
Вічна пам'ять правоохоронцю, який загинув унаслідок російської агресії! Назавжди у строю.