До Одеської затоки повернулися мармурові краби та червонокнижні морські ковзани. Рапани стали величезними - розміром з кулак, а ось бички навпаки – "схудли". Про це повідомляє " Думська ".
За словами аквалангіста Інституту морської біології НАН Олександра Куракіна, через два місяці після підриву Каховської ГЕС він занурився на прохання прокуратури в рамках кримінального провадження з оцінки наслідків теракту.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Вперше з початку великої війни вчені змогли повноцінно поринути у три локації (район мису Одеський північний, мис Малий Фонтан та мис Великий Фонтан). Там фахівці відібрали проби морської води та донних морських організмів. За словами Олександра Куракіна, кількість біологічної речовини, тобто залишки очерету, що затопило узбережжя після вибуху ГЕС, значно скоротилося. Сьогодні воно мінімальне. На дні залишаються окремі гілки та корчі, але це вже зовсім не та картина, що була раніше.
І ще добрі новини – колонії мідій на глибині понад три метри практично не постраждали. Загинули лише ті, що розташовувалися в 1-1,5 метровому приповерхневому шарі, який зазнав колосального опріснення. Чудово почувається і рапана, яка стала практично гігантом. Значна її кількість розміром з кулак – тут відіграв роль той фактор, що після початку бойових дій її вилов практично припинився.
Безпосереднім результатом наслідків підриву ГЕС став і розквіт ракоподібних - сьогодні на одеському узбережжі збільшилися популяції креветки, яку в народі називають рачкою.
"На власні очі бачив усі види крабів, які водяться в наших водах, але що найдивовижніше, напевно, вперше за років двадцять у масовій кількості виявлено мармуровий краб. Цей вид зустрічався до початку масштабного гідробудівництва на одеському узбережжі, але потім він практично зник. Також активізувалися. Раки-самітники Бачив значну кількість червонокнижних морських ковзанів, а ось морських голок практично немає, мабуть ці види серйозно постраждали від опріснення. їм не дуже комфортно» - зазначив Олександр Куракін.
Гідробіологи подібні зміни пов'язують не лише з наслідками підриву ГЕС, а й загалом, з факторами ковіда та війни. Судноплавство практично зупинено, вже понад півтора року, кількість купаючих впала в десятки разів, фактично наше море зараз існує у форматі заказника чи заповідника – його мешканців майже ніхто і ніщо не турбує, додає завідувач лабораторії прикладної гідроекології Інституту морської біології НАН Сергій Хуторний.
"Яскравий приклад - рак-самітник або діоген. Він поселяється в порожніх черепашках, які використовує як будинок і тягає за собою дуже близько до берега. Коли купаються багато, його просто механічно витоптують. А зараз антропогенний фактор зведений до мінімуму. Те ж саме з рапаною – раніше її просто обирали майже в промислових масштабах навіть звичайні відпочиваючі, а зараз – нікому. Тому для нас сьогодні критично важливо мати можливість доступу до моря і продовжувати занурення аквалангістів, яких ми, через об'єктивні причини, практично позбавлені останнім часом".