Артефакти із фондів Одеського археологічного музею Національної академії наук України з'явилися у продажу на приватному інтернет-аукціоні. Про це повідомляє " Думська ".
Мова про курильні татарські та турецькі трубки XVI-XVIII століть з характерним маркуванням. На продаж їх виставив користувач, який назвався Сатановим. Він наголосив, що знаходиться в Одесі.
Зараз все найоперативніше в нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
У самому факті торгівлі стародавностями нічого кримінального немає: в Україні дозволено колекціонування. Ось тільки предмети, що продаються, явно не із приватної колекції. На трубках тушшю написані номери та абревіатури ВДІМ. Ще видно написи "Мол-1. Зольник".
Йдеться про артефакти з музейного сховища. Насамперед, явно професійне маркування – так позначають предмети археологи. По-друге, ОДІМ – це стара назва Одеського архмузею – "Одеський державний історичний музей".
"Мол-1" – найімовірніше, найменування пам'ятника. Молога Білгород-Дністровського району. Там кілька великих об'єктів, від бронзового віку до римського періоду та Середньовіччя.
Опитані фахівці зійшлися на думці, що йдеться саме про музейні предмети.
Реакція музею
Директор археологічного музею Ігоря Піструїла підтвердив, що раритети, виставлені на продаж, належать музею. І додав, що теж виявив цей лот на інтернет-аукціоні та сповістив правоохоронців. Ігор Піструїл попросив тиждень нічого не публікувати, оскільки матеріал може зашкодити розслідуванню. Але через десять днів він несподівано відмовився від будь-яких коментарів, заявивши, що редакції не варто взагалі порушувати тему крадіжки предметів із музейних фондів.
Що кажуть у поліції
Поліцейські заявили, що загалом розуміють, як трубки опинилися на аукціоні:
"Рока три тому, ще до призначення нинішнього директора музею, ці предмети кимось із співробітників були передані приватній особі на реставрацію. Потім реставратор помер, а про предмети забули. Тепер вони з'явилися на аукціоні. Швидше за все, ця історія сталася внаслідок службової недбалості відповідального співробітника музею", – повідомив співробітник карного розшуку, додавши, що розслідування триває.
Однак навіщо археологічному музею вдаватися до послуг приватного реставратора, коли установа має свій штат досвідчених фахівців, здатних реставрувати різні артефакти, невідомо. Курильні трубки явно не належать до чогось надцінного, в експозиції їх не виставлятимуть. Також залишається загадкою, як могли "забути" на довгий термін про передані приватній особі предмети з музейного фонду. Адже всі артефакти включені до музейних описів та зареєстровані за номерами.