15 червня 2025 року іранська ракета влучила у житловий будинок у місті Бат-Ям поблизу Тель-Авіва. Унаслідок цього загинула вся українська родина з Одеси. Ці люди переїхали до Ізраїлю, рятуючись від війни та шукаючи лікування для семирічної дитини з лейкемією.
Серед п’яти загиблих мати, бабуся, двоє двоюрідних братів і сама Анастасія – дівчинка, заради життя якої родина змінила все, пише видання The New York Times.
Зараз все найоперативніше в нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації.
Рятуючись від однієї війни, потрапили під іншу
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну родина Пєшкурових вирішила виїхати до Ізраїлю. У грудні 2022 року Марія Пєшкурова разом зі своєю донькою Анастасією та бабусею Оленою Соколовою оселилися в Бат-Ямі – місті на південь від Тель-Авіва, де проживає багато емігрантів із пострадянського простору.
Причиною переїзду стала хвороба дитини. Анастасії діагностували лейкемію – рак крові. В умовах війни в Україні можливості лікування були обмежені, а лікарні – переповнені. Родина розглядала переведення дитини до "Охматдиту", однак медичний заклад сам постраждав від російського обстрілу.
В Ізраїлі дівчинка мала шанс на порятунок. Проте лікування було надзвичайно дорогим: коштувало сотні тисяч доларів. Мати звернулася до соцмереж по допомогу, розміщувала фото Анастасії з лікарні, а також відео із фронту, де батько дитини Артем Бурик у військовій формі просив підтримки. Він служив добровольцем ЗСУ від початку війни, захищаючи північний схід України.
Поступове поліпшення і нові надії
Лікування давалося складно, але Анастасія трималася.
"Щоразу, коли я заходила до її кімнати, вона посміхалася, попри біль", – розповіла волонтерка Лада Фічковсі.
У травні 2024 року до родини доєдналися двоюрідні брати дівчинки – 14-річний Ілля та 10-річний Костянтин. Їхня мама – сестра Марії Пєшкурової – відправила дітей з Одеси, де обстріли стали щоденними. Бат-Ям здавалося безпечним: сирени повітряної тривоги лунали нечасто, а ізраїльська система протиповітряної оборони "Залізний купол" вважалася надійним щитом.
Ніч перед трагедією
14 червня, за кілька годин до трагедії, Анастасія надіслала батькові голосове повідомлення:
"Тату, вночі я бачила, як падають ракети".
Наступного ранку вона разом із мамою планували їхати до лікарні на консультацію щодо подальшого лікування, але ракета з Ірану перетнула небо Ізраїлю і влучила прямо в будинок, де мешкала родина.
Удар був настільки потужним, що практично зруйнував будівлю. Пошуково-рятувальні роботи тривали кілька днів. Тіло Марії Пєшкурової вдалося знайти лише за чотири доби. Усі п’ятеро – мати, донька, бабуся і двоє хлопчиків – загинули на місці.
Реакція та біль втрати
Смерть українців в Ізраїлі стала трагедією на стику двох воєн. Українці рятувалися від російських ракет, але загинули від іранської.
"Я справді думав, що вони будуть у безпеці. Я не вірив, що вони можуть знайти війну в Ізраїлі", – говорить Артем Бурик, батько Анастасії.
У коментарі Суспільному мама загиблих хлопчиків повідомляла, що тіла вилучили з-під завалів у такому понівеченому стані, що дітей впізнали лише по особистих прикметах.
"Мені повідомили, що буде кремація в будь-якому разі... Після кремації передаватимуть мені їх в Україну", – зазначала жінка.
За даними МЗС Ізраїлю, прощання з усіма п'ятьма українцями, які стали жертвами іранської атаки, відбулося 30 червня.
Раніше, ми писали, що українська співачка опинилась під обстрілами в Ізраїлі.