Храм на Новому базарі Одеси. Фото: facebook.com/profile.php?id=100003475760935
У ХХ столітті Одеса втратила не один храм та пам'ятку архітектури через боротьбу з релігією, яку влаштували більшовики. Більшість з цих будівель прикрасив би сучасне місто. Однак сьогодні ми можемо лише згадувати про них та милуватися старими зображеннями того, що вже не повернути. Про деякі церкви, яких більше немає, розповість Vgorode.
Зазначимо, що у статті були використані матеріали спільноти " Одеські краєзнавці ".
Зараз все найоперативніше в нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Костел був збудований на розі вулиць Балківської та Вигінної (Заньковецької) на самому початку XX століття польським архітектором Олександром Домбровським. Дві його дзвіниці були найвищими точками на той момент (64 метри). Їх було видно мешканцям Далеких Млинів здалеку. Але час храму був недовгим, у 1930-х роках його варварськи знищили. Сьогодні зберігся будинок причту, що розташувався поряд з храмом.
Примітно, що це той самий костел, що був описаний у романі "Золоте теля" одеських письменників Ільфа та Петрова. Саме там Остап Бендер вів світоглядну суперечку з ксьондзами та боровся за "душу водія".
Церкву збудували у 1828-1835 роках за проектом архітектора Георгія Торічеллі. Як і інші церкви, її було зруйновано у 1930-х роках. Незабаром на її місці збудували будинки для співробітників НКВС. Нині перед одним із них стоїть пам'ятник одеському градоначальнику Григорію Маразлі.
Церква була побудована архітектором Францом Боффо в 1839 році в районі вулиць Сєрова, 10-квітня та Академіка Ясиновського.
Але на Молдаванці парафіяни були специфічними. Одного весняного ранку 21 травня 1886 року в церкві сталося зухвале пограбування. З дорогого церковного начиння викрали два ковчеги червоного золота, Євангеліє зі срібними дошками та в золотій оправі, золотий масивний наперсний хрест та багато іншого.
Церкву зі дзвіницею у стилі ампір підірвали у 1930-х роках. На її місці пізніше звели будівлі та три корпуси. Зараз там знаходиться школа №10 та будівля інтернату №6. В архівних документах 1934 місце знищеного храму позначено як Петропавлівський сквер.
Закладка церкви відбулася 23 квітня 1842 року на тому місці, де зараз знаходиться центр Нового ринку. Храм став головним для торговців та міщан Одеси, які переважали серед населення, що мешкає в районі Нового базару. У 30-х роках храм зруйнували. В одноповерховій будівлі, яку звели на її місці, знаходилися всілякі служби, у тому числі й поштове відділення.
Зазначимо, що саме у цій церкві у 1889 році вінчалися російський письменник Іван Бунін та дочка відомого одеського журналіста, грека за походженням, Ганни Цакні. Але їхній шлюб виявився невдалим і через рік вони розійшлися.
Свято-Олексіївську церкву збудували у 1887-1888 роках за проектом Аркадія Тодорова. При ній діяла церковно-парафіяльна школа, в якій станом на 1905 навчалися 150 дітей. Крім того, під заступництвом храму знаходилося три народні, технічне та залізничне училища.
Храм підірвали у 1936 році. У 2001-2013 роках його відновили.
Церкву збудували 1987 року за проектом архітектора Юрія Дмитрієнка. Вона розташовувалась на перетині вулиць Старопортофранківської та Тираспольської.
Примітно, що її збудували за коштт одеських міщан. Як і інші, її було зруйновано у 1930-х роках. Після цього на її місці розбили сквер. Тепер же в ньому розташувалася каплиця Вознесіння Господнього. Одеська єпархія благословила відродження храму. Тож у майбутньому ми ще можемо його побачити.
Одноповерхова кам'яна будівля, що нагадує готичний романо-німецький стиль, розташовувалась на вулиці Троїцькій, 31.
На початку ХХ століття у храмі провели електроосвітлення та парове опалення, змінили внутрішнє оздоблення, а перегородку у жіночому відділенні знищили. У 1935 році кенасу зруйнували, щоб побудувати на її місці молочний завод.
Зазначимо, що у 1913 році в Одесі проживало 1009 караїмів.
Підписуйтесь на нас в Instagram, Facebook і Viber, щоб швидше дізнаватися про всі новини та читати наші ексклюзивні огляди.