Екс-чиновника з Одеської області оштрафували, незважаючи на оновлення даних у “Резерв+” та явку до ТЦК. Фото: news.telegraf.com.ua
Колишній податковий міліціонер та свідок Єгови отримав штраф у розмірі 17 тисяч грн від ТЦК за нібито неоновлення даних. Однак він подав позов до суду, доводячи, що оновив свої дані через додаток "Резерв+" та звертався до ТЦК. Суд виявив порушення порядку розгляду справи, що стало підставою для скасування ухвали про адміністративне правопорушення. Про це повідомила судово-юридична газета.
Так, позивач зазначив, що з 2000 до 2010 року служив у податковій міліції Одеської області, а 4 жовтня 2010 року його звільнили в запас і поставили на військовий облік. У жовтні 2010 року він подав документи до Роздільнянського РВК для постановки на облік, а 13 травня 2024 року він направив лист до ТЦК для уточнення свого обліку, але це не врахували під час складання протоколу.
Зараз все найоперативніше в нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Також позивач зазначив, що 19 травня 2024 року він через додаток "Резерв+" о 23 годині 45 хвилин оновив свої облікові дані, і в додатку зазначено, що він перебуває на обліку.
Після отримання повістки чоловік прийшов до ТЦК, бажаючи стати на військовий облік та отримати відстрочку від призову, оскільки він є служителем Релігійного об'єднання Свідків Єгови в Україні. Співробітники ТЦК повідомили, що його можуть поставити на облік лише після проходження ВЛК, із чим позивач не погодився. Після повторного виклику до ТЦК на нього склали протокол та ухвалили постанову.
Екс-податковий міліціонер просив надати юридичну допомогу при складанні протоколу, але йому відмовили, пояснивши, що захисник надається лише у межах кримінального провадження.
Відповідну справу 28 червня 2024 року розглянув Роздільнянський районний суд Одеської області.
Суд встановив, що адміністративний відділ ТЦК 27 травня 2024 року склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо позивача. Того ж дня начальник ТЦК ухвалив постанову про накладення штрафу у розмірі 17 тисяч гривень.
Позивач заявив, що протокол не містить імені відповідального за його складання, немає відомостей про місце, час та суть порушення. Чоловік не проживає за адресою, вказаною ТЦК, а мешкає з 2010 року за іншою адресою. У ухвалі не вказано вид стягнення, лише сума штрафу.
Колишній чиновник є пенсіонером вислуги років і надав копію пенсійного посвідчення. Він не ухиляється від призову, але з релігійних переконань не може виконувати військовий обов'язок. 13 травня 2024 року він повторно звернувся до ТЦК із проханням прийняти його на облік та зазначив, що готовий пройти альтернативну службу. Згідно з довідкою, він є служителем Свідків Єгови з 24 липня 2022 року. Згідно зі скріншотом з "Резерв+", його дані було оновлено 19 травня 2024 року.
Потім свідок Єгови звернувся до ТЦК із проханням про відстрочку призову, але йому відмовили. Через деякий час 27 травня склали протокол, де зазначено, що він з 2000 року не перебуває на обліку військовозобов'язаних. ТЦК вважає, що чоловік порушив закон про військовий обов'язок, не повідомивши про зміни персональних даних. Позивач у свою чергу заявив, що не мав можливості скористатися послугами захисника і не погоджується з протоколом.
Докази у справі спростовують обставини протоколу, оскільки позивач звертався до ТЦК до 27 травня 2024 року із заявою про облік та оновив свої дані у додатку "Резерв+". При цьому відповідачем не доведено, що позивач фактично не проживає на адресу понад десять років.
Суд зазначив, що стаття 268 КУпАП гарантує особі право знайомитися з матеріалами справи, надавати докази, користуватися правовою допомогою та оскаржити ухвалу. Однак уповноважена особа ТЦК не забезпечила цих прав позивача, оскільки розгляд протоколу відбувався без його участі.
Також згідно зі статтею 277-2 КУпАП, повістка вручається не пізніше ніж за три доби до суду. Верховний Суд ухвалив, що несвоєчасне повідомлення особи про розгляд справи є підставою для визнання ухвали неправомірною.
Таким чином, порушення порядку розгляду справи є підставою для скасування ухвали. Щодо альтернативної служби закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не визначає альтернативну службу під час воєнного стану.