Дезертирував чи самовільно залишив частину: юристи пояснили різницю

Дезертував чи самовільно залишив частину: юристи пояснили різницю. Фото: Інтерфакс-Україна

Події

18 грудня 17:08

Автор: Татьяна Костенко

Цього року в Україні зросла кількість дезертирів та тих, хто самовільно залишив військову частину. Однак, як виявилось, між цими явищами є суттєва різниця, яка впливає на вибір покарання за ці правопорушення.

Чому важливо не змішувати ці правопорушення і як такі помилки грають на руку наративам російської пропаганди — Опендатабот розбирався разом із юристами.

Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Нещодавно Financial Times опублікували матеріал, за яким за 10 місяців в Україні нарахували 60 тисяч дезертирів, посилаючись на дані ГПУ. Насправді справ, відкритих за статтею 408 ККУ у звітах ГПУ, майже втричі менше. Виявилося, що у матеріалі об'єднано дезертирство (408 ККУ) та самовільне залишення частини (407 ККУ), пише Опендатобот.

19 922 кримінальні провадження було відкрито через дезертирство за 10 місяців поточного року. Дезертирів збільшується рік до року: так, у порівнянні з тим же періодом минулого року таких справ збільшилось у 3,7 раза. Лише у 3% справ цього року вручено підозру, і лише у 1,3% справ прийшли на розгляд до суду.

Дезертирував чи самовільно залишив частину: юристи пояснили різницю фото 1

Через самовільне залишення частини цьогоріч відкрито 41 950 кримінальних провадження — вдвічі більше, аніж через дезертирство. Справ за статтею 407 побільшало за рік у 3,3 рази. Водночас розслідуються справи щодо СЗЧ також ефективніше: підозру отримали у 13% справ, а до суду дійшло 7%.

Якщо скласти ці два показники, то справді можна отримати число, наближене до того, яке приводять у Financial Times — втім, це буде грубою помилкою, вважають юристи.

Кримінальне законодавство передбачає, що і СЗЧ, і дезертирство — це самовільне залишення місця служби. Однак важливо, що різняться ці злочини саме поведінкою військового після такого вчинку та метою таких дій. Якщо людина вживатиме заходів, аби повернутися на службу, таке порушення буде кваліфікуватися як СЗЧ. Дезертирство ж за своєю суттю є переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, а також органів військового управління, аби ухилитися від проходження військової служби. Дезертирство, на відміну від СЗЧ, є особливо тяжким військовим злочином та карається позбавленням волі до 12 років”, — коментує адвокатка Валентина Слободянюк.

СЗЧ розглядається як тимчасове залишення місця служби без дозволу командира або поважних причин, або неявка на неї протягом певного періоду. Зокрема, може йтися про випадки, коли військовослужбовець не повертається з відпустки чи лікування тощо. Тобто людина не мала наміру уникнути проходження служби взагалі.

На відміну від СЗЧ, про дезертирство йдеться у випадках, коли військовослужбовець повертатися не збирається.

Військовослужбовці, які під час дії військового стану вперше самовільно залишили місце служби або вчинили дезертирство, до 1 січня 2025 року можуть добровільно повернутися на службу та будуть звільнені від кримінальної відповідальності — їхні справи будуть закриті. За даними Генеральної прокуратури, за три місяці вже близько 8 тисяч військовослужбовців скористалися цією можливістю.