В Україні обговорюють можливі зміни до правил мобілізації, отримання відстрочки та бронювання військовозобов’язаних працівників. Зокрема, у публічному просторі поширюють інформацію про перегляд умов для батьків дітей з інвалідністю, людей, які доглядають за родичами, а також про можливу зміну квот бронювання на підприємствах. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що обговорювані пропозиції не слід сприймати як уже ухвалений закон.

12 жовтня 2026 року Омбудсман опублікував пояснення щодо дискусій навколо ймовірних змін. За його словами, відповідний документ до Офісу Омбудсмана офіційно не надходив, тому він не може надати остаточну правову оцінку лише на підставі повідомлень у соціальних мережах і медіа.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Водночас на сайті Верховної Ради зареєстрований законопроєкт № 15494 від 10 серпня 2026 року, який стосується уточнення підстав для надання відстрочки від призову. Станом на 13 жовтня він перебуває на опрацюванні в парламентському комітеті. Це означає, що законодавча ініціатива існує, але її реєстрація не означає автоматичного набрання чинності новими правилами. 

Які зміни обговорюють у сфері мобілізації

За словами Лубінця, у публічному просторі обговорюють можливий перегляд підстав для відстрочки від призову під час мобілізації для окремих категорій громадян. Серед питань, які викликають найбільше уваги, — додаткові умови для батьків дітей з інвалідністю, людей, які мають родичів з інвалідністю, та громадян, які здійснюють постійний догляд за членами сім’ї.

Також поширюється інформація про можливе посилення вимог до бронювання військовозобов’язаних працівників і перегляд критеріїв, за якими підприємства визнають критично важливими для економіки та життєзабезпечення населення. Окремо обговорюють можливі зміни квот бронювання, зокрема на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.

Однак Лубінець наголосив, що ці повідомлення не варто трактувати як підтвердження того, що відповідні права вже змінили або скасували. Для цього необхідно пройти встановлений законодавчий процес. До нього належать розгляд проєкту, робота профільних комітетів, можливі поправки, голосування та інші передбачені процедурою етапи.

Наявність законопроєкту № 15494 у парламентській базі підтверджує, що принаймні одна законодавча ініціатива щодо підстав для відстрочки зареєстрована. Водночас її не можна автоматично ототожнювати з усіма пропозиціями, які поширюються в медіа, зокрема щодо квот бронювання та критеріїв критичності підприємств. Офіційна картка документа наразі вказує на його опрацювання в комітеті, а не на ухвалення закону.

Що сказав Лубінець про права дітей з інвалідністю та людей, які потребують догляду

Омбудсман підкреслив, що відсутність ухваленого рішення не означає, що порушені питання не потребують уваги. За його словами, під час опрацювання майбутніх документів потрібно особливо враховувати інтереси дітей з інвалідністю, людей, які потребують постійного догляду, та членів їхніх родин.

Лубінець заявив, що будь-які нові умови мають бути виваженими й не призводити до необґрунтованого звуження прав людини. За його позицією, під час підготовки законодавчих змін необхідно оцінювати, як вони впливатимуть на сім’ї, які залежать від допомоги близьких, і чи не створять додаткових труднощів для людей, які вже перебувають у вразливому становищі.

Омбудсман також повідомив, що приділятиме особливу увагу можливим ризикам для прав цих категорій громадян, коли відповідні документи надійдуть до його Офісу для опрацювання. За потреби він планує надавати правову оцінку в межах своїх повноважень.

Для родин, яких можуть стосуватися потенційні зміни, важливо розрізняти чинні норми та пропозиції, що лише обговорюються. Самі повідомлення про можливий перегляд правил не означають, що людина вже втратила право на відстрочку або що її документи потрібно переоформлювати. Орієнтуватися варто на чинне законодавство та офіційні рішення уповноважених органів.

Що може змінитися у бронюванні працівників

Окремий блок обговорення стосується бронювання військовозобов’язаних працівників. Лубінець зазначив, що можливий перегляд правил має враховувати одразу кілька завдань: потреби оборони, безперервну роботу критичної інфраструктури та захист трудових прав людей.

За словами Омбудсмана, критерії, за якими підприємства визнають критично важливими, а також квоти бронювання мають бути чіткими, обґрунтованими й передбачуваними. Це необхідно, щоб роботодавці та працівники розуміли правила й могли планувати свою діяльність без правової невизначеності.

Водночас у заяві Лубінця не йдеться про те, що конкретні нові квоти вже затверджені або що бронювання певних категорій працівників скасували. Щоб встановити, які саме зміни можуть набути чинності, необхідно дочекатися офіційних текстів відповідних нормативно-правових актів і результатів їхнього розгляду.

Омбудсман також зауважив, що забезпечення обороноздатності держави та захист прав людини не є взаємовиключними завданнями. За його позицією, заходи для зміцнення оборони мають відповідати Конституції України, міжнародним стандартам у сфері прав людини та принципу пропорційності.

Лубінець закликав не робити передчасних висновків на підставі непідтверджених повідомлень. Коли відповідні проєкти нормативно-правових актів надійдуть до його Офісу, їх мають опрацювати в межах повноважень і, за потреби, надати правову оцінку.

Примітка редактора: відстрочка — це передбачене законом тимчасове право не бути призваним на військову службу під час мобілізації за наявності визначених підстав. Бронювання — процедура надання відстрочки окремим військовозобов’язаним працівникам, які працюють на підприємствах та в установах, що відповідають установленим законом критеріям. Законопроєкт — документ із пропозиціями змін до законодавства, який ще має пройти передбачену процедуру розгляду.