У вівторок, 23 липня, відсвяткував своє 70-річчя відомий український живописець, графік, фотохудожник, автор інсталяцій та об'єктів Василь Рябченко.
З нагоди ювілею одесита, який є одним із ключових діячів українського мистецтва та "Нової української хвилі" Vgorode розповідає про його творчий шлях та показує фото його робіт.
Зараз все найоперативніше в нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації.
Що відомо про Василя Рябченка
Майбутній митець народився 23 липня 1954 року в Одесі. Його батько Сергій Рябченко був відомим художнім графіком, а мати – педагогом. Василь закінчив школу №101.
"Школу я не любив... Я багато і захоплено читав, в основному про пригоди та подорожі, любив фантастику, казки та легенди різних народів. Улюбленою книгою, яку я знав майже напам'ять, стала "Міфи та легенди Стародавньої Греції", що виявилося корисним, коли почав вивчати історію мистецтв”, – згадує митець.
Художню освіту Василь Рябченко розпочав у художній школі, розташованій на території Одеського художнього училища.
"Я завжди був чимось зайнятий: читав, фантазував, малював, ліпив, клеїв і навіть шив, але ніколи не думав, що буду художником, хоча з цікавістю спостерігав за роботою батька... Як майбутню професію я розглядав три варіанти: мандрівник, лікар і океанолог. Але я жив у "будинку художників", а традиція будинку вимагала продовження династії. Діти всіх, хто мешкав у будинку, і багато їхніх онуків стали продовжувачами династії, і я не став винятком", – згадує Василь Рябченко.
У 1969 році він вступив до Одеського художнього училища імені Грекова на відділення живопису, а в період з 1974 до 1976 року був вільним слухачем у ленінградському Вищому художньо-промисловому училищі імені Мухіної.
"Спостерігаючи за роботою художників, я відкривав для себе нові можливості в роботі з формою, пластикою, кольором, фактурою. Завдяки чудовій бібліотеці я мав доступ до новітньої інформації про сучасне мистецтво: дизайн, архітектура, живопис... Свою першу постановку "Дівчина з екзотичною зовнішністю у крислатому капелюсі" я написав, застосувавши нові для себе принципи так вдало, що викладач та студенти групи сприйняли мене серйозно", – розповідає про цей період діяч мистецтва.
Повернувшись до Одеси, Василь Рябченко познайомився з Валентином Хрущом та художниками-нонкорфомістами. У період з 1978 до 1983 року навчався в Одеському державному педагогічному інституті імені Ушинського на художньо-графічному факультеті. З 1975 почав регулярно брати участь у виставках, а в 1978 став членом молодіжного об'єднання Спілки художників, завдяки чому отримав свою першу майстерню в напівпідвалі на вулиці Інститутській, 28.
Рання творчість Василя Рябченка (роботи періоду 1970-х та початку 1980-х років) є синтезом "західного" та "східного" підходів до живопису. У другій половині 1980-х він захопився трансавангардом і почав створювати роботи у стилі нового рококо. Характерні ознаки картин Рябченка на той час: естетизм, грайливість, порожнеча та комбінаторика. Яскравим прикладом є картина "Коти" про двох котів-суперників. Пізніше, напередодні розпаду СРСР, з'явилася картина "Залякування".
Лінія рококо присутня і в сучасних роботах Рябченка, проте зараз у них більше емоційності, заплутаності, ірраціоналізму та стурбованості.
У 1987 році став Василь Рябченко членом Спілки художників СРСР, а пізніше – членом Національної Спілки художників України. Одним із перших Рябченко почав працювати у жанрі інсталяції. Першою його роботою такого напряму стала "Гойдалка для пеньків".
З початку 1970-х років художник активно експериментував із фотографією. Спочатку знімав непостановочні натюрморти з побутових предметів, пізніше – імпровізації за участю предметів та людського тіла.
За цикл фотографій, об'єднаних проєктом Naked Dream (1995), Рябченко за підсумками першого всеукраїнського Артфестивалю "Золотий перетин" отримав премію та звання "Кращий художник України".
"Василь Рябченко у своїх творах є медіатором об'єктивної порожнечі за законами краси. Причому фігуративність не применшує, а посилює цю інтенцію. Для втілення вакууму художник множить витонченість рокайлю, стилізованість модерну і розкіш великосвітського бароко на абсолютну деконструкцію міфологічних сенсів", – зазначає мистецтвознавець Михайло Рашковецький.
Нагадаємо, батько Василя Рябченка також був відомим художником-графіком. Цього року митець міг би відсвяткувати 101-річчя.
Пішов стопами дідуся та батька й син Василя Рябченка Степан Рябченко. У 2015 році він потрапив до топ-15 найкращих сучасних художників у світі електронного мистецтва, а нещодавно його роботи опублікували у фундаментальному виданні "Мистецтво світу. Внесок України".