Сільське господарство на півдні України опинилося у складній ситуації. Через дефіцит зрошення аграрії щороку втрачають близько $300 мільйонів. Причин кілька — посушливий клімат, руйнування водної інфраструктури під час війни та повне зникнення зрошення після підриву Каховської гідроелектростанції.
Такі дані оприлюднила асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ).
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Чому південь залишився без води
Кліматичні зміни вже давно впливають на аграрний сектор. За останні три десятиліття середньорічна температура в Україні зросла на 1,2°C, а кількість опадів зменшилася. Для нормального розвитку зернових культур потрібно щонайменше 700 мм опадів на рік, але така кількість спостерігається не всюди, особливо в степових регіонах.
Повномасштабне вторгнення Росії суттєво ускладнило ситуацію. Зафіксовано понад 230 випадків руйнування гідротехнічних споруд, включно з:
- дамбами;
- каналами й насосними станціями;
- об’єктами питного та технічного водопостачання.
Близько 6 мільйонів людей мають обмежений доступ до якісної води, а частина сільськогосподарських територій узагалі втратила можливість поливу.
Ключовим ударом стало знищення Каховської ГЕС у 2023 році. Втрата 18,2 кубічних кілометрів води з водосховища фактично зупинила зрошення на площі понад 750 тисяч гектарів. Це — величезна частка земель, на яких до цього активно вирощували зерно, овочі та олійні культури.
Наслідки: що втратили фермери
Після зупинки зрошення виробництво на цих землях скоротилося майже до нуля. За даними УКАБ, ситуація виглядає так:
- врожай зернових і бобових скоротився на 93%;
- виробництво олійних — на 98%;
- овочі — на 85% менше, ніж у попередні роки.
Загальне скорочення аграрного виробництва на зрошуваних землях досягло 89%. Це означає не лише втрати для конкретних фермерів, а й загрозу для продовольчої стабільності в країні. Деякі села втратили головне джерело доходу, а підприємства — базу для переробки.
Що планують зробити для вирішення проблеми
УКАБ наголошує: повернення до старої системи не буде. Однак аграрії та уряд працюють над новими підходами до використання води. Зокрема, вже затверджено кілька важливих ініціатив:
- довгострокова Водна стратегія України до 2050 року;
- 9 нових планів управління річковими басейнами на 2025–2030 роки;
- спільні проєкти з ЄС для модернізації водного моніторингу, зокрема у басейнах Дунаю та Чорного моря.
На місцевому рівні впроваджують технології крапельного зрошення, автоматизовані системи поливу, переходять на культури, які споживають менше води. Також запроваджують навчальні програми для фермерів щодо раціонального використання води та збереження вологи в ґрунті.
Експерти підкреслюють, що без відновлення доступу до води агросектор півдня не зможе відновитися повністю. Але завдяки системному підходу і міжнародній підтримці з часом можна зменшити залежність від зруйнованої інфраструктури та зробити сільське господарство стійкішим до змін.
Нагадаємо, ми писали про те, які наслідки для Одеси внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС.