Редакція Vgorode продовжує публікувати цікаві факти про одеські мікрорайони, площі, вулиці та інші знакові місця.
Сьогодні прогуляємося найвищим з дореволюційних шляхопроводів Одеси – Строганівським мостом. Кореспондент Vgorode ознайомився з історією даної споруди, а також перевірив, в якому стані знаходяться сходи, що ведуть від цього мосту до Деволанівського та Польського узвозів.
Не забудьте підписатися на канал Vgorode.ua в Telegram.
ДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ І ЯК ДІСТАТИСЯ
Строганівський міст тягнеться вздовж вулиці Грецької над Деволанівським та Польським узвозами. Дістатись цього місця від центру міста можна досить швидко навіть пішки: для цього потрібно спуститися в самий низ вулиці Грецької. На розі вулиць Грецької та Леха Качинського і буде знаходитися той самий легендарний міст.
Якщо ж ви живете далеко від центру міста, варто скористатися транспортом. Наприклад, можна доїхати маршрутками №120 та №190 або тролейбусом №15 до Митної площі, а вже звідти через вулицю Буніна вийти на Строганівський міст. Також можна доїхати до вулиці Пушкінської маршрутками №148, №150, №175, №203, а вже від центру міста прогулятися пішки до мосту.
СУЇЦИДИ, ТРАМВАЇ ТА КІНО: ІСТОРІЯ СТРОГАНІВСЬКОГО МОСТУ
Строганівський міст з'явився в Одесі в середині ХІХ століття. Найдовший одеський шляхопровід, який до появи Тещиного мосту ще й вважався найвищим у місті, будували протягом десяти років, у період з 1853 по 1863 рік. Основні роботи зі спорудження мосту проводив інженер Карл Маєвський, проте завершальним етапом будівництва керував архітектор Фелікс Гонсіоровський. Назву "Строганівський" міст отримав на честь Новоросійського генерал-губернатора та почесного громадянина Одеси графа Олександра Григоровича Строганова. Показово, що насправді Строганівський міст складається з двох з'єднаних мостів. Одна його частина з трьох арок тягнеться над Польським узвозом, а друга є двоарковою конструкцією і височить над Деволанівським узвозом.
Величезна конструкція висотою понад 13 метрів довгий час була улюбленим місцем людей, які бажали звести рахунки з життям. Так, у 1913 році краєзнавець Олександр де Рібас писав, що на мосту встановили високу чавунну огорожу, оскільки раніше "нещасні, закатовані життям, спираючись у відчаї на колишні низькі кам'яні перила мосту, відчували непереборне прагнення полетіти головою вниз".
Втім, в історії Строганівського мосту є й радісні моменти. Наприклад, саме ним 24 вересня 1910 року вперше відправився в рейс перший електричний трамвай Одеси.
А ще сам міст та його колоритні околиці часто привертали увагу кінематографістів. Наприклад, помилуватися Строгановським мостом можна в епізодах фільмів "Біліє вітрило самотнє", "Хвилі Чорного моря", "За владу Рад", "Мексиканець" та інших.
Саме завдяки кінострічкам зараз можна скласти уявлення про первісний вигляд Строганівського мосту.
Річ у тім, що на початку 1980-х міст, який на той час встиг розхитатися від багаторічного навантаження та ґрунтових вод, повністю перебудували. У результаті від старого мосту зараз залишилася лише лита огорожа та частина прольоту з боку Деволанівського узвозу.
СТАН МОСТУ В НАШІ ДНІ
Нині стан Строганівського мосту можна назвати задовільним. Пішохідна та проїжджа частина заасфальтовані, і хоча при ретельному огляді дорожнього покриття можна помітити невеликі тріщини в асфальті, ці недосконалості поки що не загрожують водіям і пасажирам.
Втім, не все так гладко. Якщо ви захочете пройтися сходами, що ведуть під міст до Деволанівського узвозу, то не рекомендуємо вам цього робити. Річ у тім, що сходи, які ведуть під міст, перебувають у вкрай критичному стані: багато сходинок або відсутні повністю, або вкриті величезними тріщинами та відколами.
До того ж, до воріт, через які можна прослизнути на Деволанівський узвіз, сходи не тягнуться – від місця, де вони обриваються, доводиться спускатися по вибоїному схилу.
Ризик отримати травми під час прогулянки такою місцевістю дуже великий. Районом зі сприятливою репутацією це місце теж не назвеш. Судячи зі шприців та уламків від скляних пляшок, неважко здогадатися, що тут часто збираються наркомани та любителі алкогольних напоїв.
До речі, сам міст із нижнього ракурсу також виглядає далеко не ідеально. Бетонне покриття місцями вкрилося тріщинами, а в інших ділянках відкололося повністю, оголивши брили черепашника.
Внизу, з боку Деволановського узвозу, Строганівський міст виглядає досить-таки вражаюче.
Завдяки рясній кількості графіті ця конструкція по праву може вважатися одним із міських арт-об'єктів.
Сам же Деволанівський узвіз, незважаючи на нове бетонне покриття дороги, як і раніше, залишається одним із найбільш занедбаних куточків Одеси, територією яких страшно прогулюватися не лише ввечері, а й вдень.
Сходи з іншого боку Строганівського мосту виглядають набагато краще. Ними можна без жодних труднощів спуститися до Польського узвозу.
Сходинки цілі, без масштабних відколів і тріщин. Сам міст із цього ракурсу виглядає непогано: масштабних ушкоджень немає, а ось народної творчості у вигляді графіті – більш ніж достатньо.
Ну а на завершення нашої невеликої екскурсії пропонуємо поглянути на види, що відкриваються зі Строганівського мосту. Інакше чим розрухою ці картини не назвеш. При цьому спостерігати таке запустіння плачевно вдвічі, адже ці "міські пейзажі" знаходяться за кількасот метрів від центру Одеси.
Фото Марії Чекарьової
Раніше Vgorode вже повідомляв про запустіння деяких пам'яток архітектури. Наприклад, ми писали про руйнування Воронцовського палацу, а також розповідали про старі одеські будинки, більшість з яких зараз перебувають в аварійному стані.