Як відбудовували руйнування в Одесі після Другої світової війни

Як відбудовували руйнування в Одесі після другої світової війни.

Як відбудовували руйнування в Одесі після другої світової війни. Фото: viknaodessa.od.ua

Події
16 травня 09:49

Війна незмінно несе з собою не лише смерть, а й численні руйнації інфраструктури, зокрема і житлових будинків. В умовах воєнного стану, як ніколи раніше, актуально згадати те, через що свого часу вже пройшла Одеса: бомбардування, окупація, звільнення та відновлення після Другої світової війни.

Vgorode пропонує перенестися майже на вісім десятків років тому, згадати, як виживала Одеса-мама у воєнний час, а також подивитися, як виглядали зруйновані та заново відбудовані після війни будівлі на вулицях нашого міста.

Зараз все найоперативніше в нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації.

БОМБАРДУВАННЯ, ОКУПАЦІЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ

Одеса за шість днів до визволення.Одеса за шість днів до визволення. Фото: argumentua.com.

Бомбардування Одеси, зокрема й націлені на порт, почалися рівно через місяць після початку Другої світової війни – 22 липня 1941 року. Увійти до нашого міста фашисти не могли протягом майже двох з половиною місяців. Героїчна оборона Південної Пальміри тривала 73 дні, з 5 серпня до 16 жовтня. При цьому весь цей час ворог атакував Одесу з повітря, зокрема фугасними бомбами вагою від 150 до 225 кілограмів.

Найбільших руйнувань зазнала частина міста між вулицями Преображенською (стара назва – Радянської Армії) та Старопортофранківською (стара назва – Комсомольська), а також квартали вулиць Ольгіївської, Коблевської, Дігтярної та Спиридонівської. Окупанти били по житлових будинках бомбами, здатними пробити навіть шар бетону завтовшки близько двох метрів. Тож, чи варто говорити про те, що після подібних ударів від хистких будов з черепашника залишалися одні руїни.

Вулиця Преображенська після бомбардувань. Зліва Успенський Собор. Кінець квітня 1944 року.Вулиця Преображенська після бомбардувань. Зліва Успенський Собор. Кінець квітня 1944 року. Фото: viknaodessa.od.ua.

Вулиця Преображенська та Соборна площа. Фотограф О. Підберезський.Вулиця Преображенська та Соборна площа. Фотограф О. Підберезський. Фото: viknaodessa.od.ua.

У період з середини жовтня 1941 року до першої половини квітня 1944 року Одеса була під владою німецько-румунських окупантів. Війська 3-го Українського фронту повністю звільнили наше місто 10 квітня 1944 року. Загалом за час війни Одеса втратила майже 800 тисяч метрів житла, що на той момент складало близько 15% житлового фонду. Таким чином, без житла залишився кожен шостий житель міста.

Зруйнована будівля театру на вулиці Старопортофранківській, у майбутньому кінотеатр.Зруйнована будівля театру на вулиці Старопортофранківській, у майбутньому кінотеатр. Фото: viknaodessa.od.ua.

Кінотеатр "Батьківщина". Фотограф М. Клювак. 1961 рік.Кінотеатр "Батьківщина". Фотограф М. Клювак. 1961 рік. Фото: viknaodessa.od.ua.

Торкнулися руйнування й виробничих потужностей. Наприклад, навесні 1944 року на Судноремонтному заводі №1 підірвали всі цехові споруди, а в порту – склади та гідротехнічні споруди. Також бомбардування завдали істотних збитків тротуарам та дорогам: через глибокі ями непридатними до вживання стали близько півсотні кілометрів дорожнього покриття.

ВІДНОВЛЕННЯ ЗРУШЕНОЇ ОДЕСИ ПІСЛЯ ВІЙНИ

При відбудові Одеси у повоєнні роки увага насамперед акцентувалася на відновленні підприємств та соціальної інфраструктури. Так, вже до кінця 1944 року знову запрацював порт і понад дві сотні виробничих установ, а через рік в експлуатацію ввели ще три сотні заводів та фабрик. Відновлення лікарень, шкіл, тролейбусних ліній та трамвайних колій зайняло кілька місяців. Також у найкоротший термін відбудували зруйновані розважальні, культурні та спортивні установи.

Вид на відновлені та зруйновані трибуни стадіону у парку Шевченка.Вид на відновлені та зруйновані трибуни стадіону у парку Шевченка. Фото: viknaodessa.od.ua.

Стадіон у парку Шевченка. 1950-ті роки.Стадіон у парку Шевченка. 1950-ті роки. Фото: viknaodessa.od.ua.

Набагато складніше були справи з відновленням житла. З огляду на активної відбудови промислових об'єктів цьому питанню відводилася другорядна роль. При цьому прості одесити не сиділи склавши руки, а брали активну участь у відновлювальних роботах. Завдяки такій ініціативі населення до кінця 1944 року вдалося відбудувати майже 150 тисяч метрів зруйнованого житлового фонду замість 47 тисяч метрів, які спочатку значилися у планах міськвиконкому. У наступні кілька років через неорганізованість робіт і розкрадання виділених на них коштів будівництво просувалося вкрай повільно – до кінця 1949 вдалося виконати лише п'яту частину запланованих робіт.

Розбирання завалів будівлі румунської військової комендатури на вул. Маразлієвській, 40 після вибуху 22 жовтня 1941 року.Розбирання завалів будівлі румунської військової комендатури на вул. Маразлієвській, 40 після вибуху 22 жовтня 1941 року. Фото: viknaodessa.od.ua.

Маразліївська 40-42.Маразліївська 40-42. Фото: photobuildings.com.

Перешкодою на шляху швидкого відновлення ставала і неорганізованість будівництва. Люди для копання котлованів і підйому блоків лебідками були потрібні постійно. При цьому на будівництві робітники зазвичай довго не затримувалися, оскільки умови праці на будівельних ділянках були каторжними, а платили за це копійки. Ближче до кінця 40-х років до будівництва долучилися колективи підприємств, які взяли на себе відповідальність за внутрішні оздоблювальні роботи.

Більшість напівзруйнованих будинків вдалося відновити до 1950 року, проте на будівництво нових будівель, переважно "сталинок" зазвичай було потрібно від п'яти до семи років, тому досягти довоєнних показників житловому фонду Одеси вдалося лише до 1954 року.

Підписуйтесь на нас в Instagram, Facebook і Viber, щоб швидше дізнаватися про всі новини та читати наші ексклюзивні огляди.

Це чат - пиши та читай 👇
Ого! ти доскролив до нашого чатбота 😏
Тепер у тебе є можливість налаштувати його під себе і дізнаватися важливий контент першим, щоб розповідати друзям
Тільки пошта, тільки хардкор 🤘
Ми в соцмережах